безтямний


безтямний
1) (який утратив самовладання, розуміння, свідомість), нестямний, безпам'ятний, знетямлений, здурілий, одурілий, очманілий
2) (про зовнішній вигляд, рухи, очі тощо — який виявляє ознаки безтямности), нестямний, безпам'ятний, знетямлений, безумний, несамовитий, божевільний, здурілий, одурілий

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • безтямний — а, е. 1) Який утратив самовладання, розуміння, свідомість. || Який виявляє ознаки нестями; нестямний. || Викликаний великим збудженням; несамовитий. || Викликаний алкогольним, наркотичним сп янінням. 2) перен. Надзвичайно сильний, величезний …   Український тлумачний словник

  • безтямний — без пам яти, неуважливий, (реґіоналізм) Мирослава взяла безтямного батька за руку. [ЗБ 56]; [ВЛ] …   Толковый украинский словарь

  • безтямний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • лютий — I 1) (дуже сердитий), злющий, затятий, заклятий, роздратований, розлючений, розлютований, роз ятрений, ярий; роз ярений (який утратив самовладання, досяг граничної люті), роз ярілий, озвірілий Пор. безтямний 1), безтямний 2), несамовитий I, 1),… …   Словник синонімів української мови

  • несамовитий — I 1) (який перебуває у стані сильного душевного потрясіння, збудження, не здатний контролювати свої вчинки); шалений, ошалілий, ошаленілий (від збудження, роздратування, гніву тощо); скажений, оскаженілий, осатанілий (від роздратування, гніву… …   Словник синонімів української мови

  • безпам'ятний — а, е, розм. 1) Який утратив свідомість; непритомний. || Який діє несвідомо, ніби втративши розум; безтямний. 2) Який має погану пам ять; забутливий …   Український тлумачний словник

  • безтямкий — а/, е/, діал. Те саме, що безтямний …   Український тлумачний словник

  • безтямність — ності, ж. Стан за знач. безтямний 1) …   Український тлумачний словник

  • безтямно — Присл. до безтямний …   Український тлумачний словник

  • безумний — а, е. 1) Який утратив розум; божевільний. || Який виявляє ознаки безумства; безтямний. || у знач. ім. безу/мний, ного, ч.; безу/мна, ної, ж. Людина, що втратила розум. 2) Невиправданий розумом; нерозсудливий, безглуздий. || Сповнений безумства (у …   Український тлумачний словник


Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.